Коротко
Сурводутид є подвійним агоністом рецепторів глюкагону та GLP-1, розробленим компанією Boehringer Ingelheim під кодом BI 456906. У доклінічній літературі глюкагоновий компонент пов’язують із витратою енергії, а компонент GLP-1 — із насиченням та уповільненням спорожнення шлунка.
- Два рецептори разом, глюкагон і GLP-1: за механізмом найближча до маздутиду молекула
- Ацильований пептид із 29 амінокислот, код розробки BI 456906
- Заявлена чистота ≥ 99 %, CoA з першою партією
- На момент підготовки цієї сторінки не схвалений у жодній країні; виключно для лабораторних досліджень
Читати далі Згорнути
Огляд
Сурводутид, BI 456906: та сама речовина
| Назва | Походження |
|---|---|
| Survodutide | Міжнародна непатентована назва (МНН) |
| BI 456906 | Код розробки Boehringer Ingelheim |
| Подвійний агоніст глюкагону/GLP-1 | Функціональний опис |
У всьому тексті ми використовуємо назву сурводутид.
Походження та причина розробки
Сурводутид виник у співпраці Boehringer Ingelheim і данської компанії Zealand Pharma. Він належить до тієї самої хвилі розробок, що й тирзепатид та ретатрутид, але робить ставку на іншу комбінацію.
Основну ідею можна описати як рівняння з двома доданками. GLP-1 зменшує надходження енергії через насичення та уповільнення спорожнення шлунка. Глюкагон у доклінічних моделях збільшує енергетичні витрати. Разом вони діють з обох боків енергетичного балансу.
Технічна складність така сама, як у ретатрутиду: надмірна активація глюкагону веде до гіперглікемії, бо печінка вивільняє глюкозу в кров. Молекулу потрібно відкалібрувати так, щоб компонент GLP-1 компенсував цей ефект. Сурводутид вирішує це власним співвідношенням активності двох рецепторів.
Модифікація. Як і інші представники класу, сурводутид несе ланцюг жирної кислоти для зв’язування з альбуміном. В опублікованих даних це забезпечує йому довгий період напіввиведення.
Механізм дії в літературі
Рецептор GLP-1. Описано глюкозозалежну секрецію інсуліну, уповільнення спорожнення шлунка та насичення, опосередковане на центральному рівні.
Рецептор глюкагону. У доклінічних дослідженнях на мишах сурводутид знижував масу тіла через підвищення енергетичних витрат і зменшення споживання їжі (Zimmermann 2022).
Печінка. Рецептор глюкагону експресований переважно в печінці, тому сурводутид вивчають і в контексті MASH (Sanyal 2024, NEJM, фаза 2). Результати за групами доз наведено в розділі «Дані з цитованих досліджень».
Стан досліджень у 2026 році
Сурводутид перебуває в програмі фази 3 (SYNCHRONIZE) щодо ожиріння та в програмах щодо MASH. Дані фази 2 опубліковано у 2024 році в Lancet Diabetes & Endocrinology і New England Journal of Medicine, перші дані фази 3 щодо ожиріння (SYNCHRONIZE-1) у 2026 році в New England Journal of Medicine.
Жодного дозволу в жодній країні не існує. Запропонований тут матеріал — це суто дослідницький матеріал.
Примітка щодо класу речовин. Як семаглутид, тирзепатид і ретатрутид, сурводутид належить до пептидних агоністів, що діють на рецептор GLP-1. Цей матеріал не є лікарським засобом, не призначений для використання людьми й постачається виключно для дослідницького використання (RUO).
Клінічні дослідження
Для сурводутиду опубліковано клінічні дослідження фаз 2 і 3 (Lancet Diabetes and Endocrinology, New England Journal of Medicine). Вони стосуються досліджуваного препарату Boehringer Ingelheim, а не матеріалу, що пропонується тут, і не означають дозволу.
Код розробки BI 456906 трапляється в давніших публікаціях і в реєстрах досліджень, тож за ним можна знайти й ранні роботи.
Подвійний агонізм: що саме це означає
Сурводутид — це подвійний агоніст рецепторів глюкагону та GLP-1. Цю формулу варто пояснити, бо комбінація може здаватися суперечливою.
Глюкагон за традицією вважають гормоном, що підвищує рівень глюкози в крові, тобто протилежністю інсуліну. Активація його рецептора в дослідженнях ожиріння видається парадоксальною.
Логіка в іншому: у доклінічних моделях глюкагон пов’язують також із підвищенням енергетичних витрат (для сурводутиду це описано в мишей, Zimmermann 2022). Саме цей ефект є предметом інтересу, а не гіперглікемічний.
GLP-1 — це інкретиновий гормон, активація якого уповільнює спорожнення шлунка, посилює насичення та стимулює секрецію інсуліну глюкозозалежно.
Тож комбінація базується на двох окремих компонентах: менше надходження через GLP-1, більші витрати через глюкагон (у доклінічних моделях). Гіперглікемічну дію глюкагону, імовірно, врівноважує GLP-1-компонент молекули.
Місце в поколінні речовин
На практиці найбільше цікавить порівняння речовин, і таблиця пояснює його краще за абзац.
| Речовина | Задіяні рецептори | Статус |
|---|---|---|
| Семаглутид | GLP-1 | Дозволений |
| Тирзепатид | GIP + GLP-1 | Дозволений |
| Сурводутид | Глюкагон + GLP-1 | У клінічній розробці |
| Ретатрутид | GIP + GLP-1 + глюкагон | У клінічній розробці |
| Маздутид | Глюкагон + GLP-1 | Дозволений у Китаї (NMPA 2025), не в ЄС |
Сурводутид і маздутид мають однакову комбінацію рецепторів. Ретатрутид додає до цих двох мішеней GIP і тому є потрійним агоністом.
MASH: напрям, відмінний від ожиріння
Сурводутид вивчали при MASH, стеатогепатиті, пов’язаному з метаболічною дисфункцією, який колись називали NASH. Це захворювання печінки із запаленням і фіброзом, яке слід відрізняти від ожиріння, хоча воно часто його супроводжує.
Sanyal та колеги опублікували у 2024 році в New England Journal of Medicine рандомізоване дослідження фази 2 при MASH із фіброзом.
Тут гілка глюкагону має самостійне значення: печінка є головним органом-мішенню глюкагону, тому подвійний агонізм вивчають саме при MASH.
Регуляторний статус без вигадок
Сурводутид розробляє Boehringer Ingelheim. На дату підготовки цієї сторінки жодного дозволу не існує ані в Європейському Союзі, ані в Сполучених Штатах. У Європейському Союзі питання лікарських засобів належать до компетенції EMA та національних агентств.
Опубліковані дослідження фази 3 вказують на розвинену стадію розробки. Вони не дорівнюють дозволу, а запропонований тут продукт залишається дослідницьким реагентом.
Купівля сурводутиду: на що звернути увагу
Коли ти купуєш сурводутид, вирішує не ціна, а можливість перевірити якість. Для дослідницького матеріалу вирішує якість партії, яку можна перевірити. Ці п’ять критеріїв відділяють серйозних постачальників від продавців «сірого» ринку, бо ззовні ліофілізований порошок виглядає абсолютно однаково.
1. Чистота HPLC: наразі заявлена, сертифікат з першою партією
Чистота HPLC показує, яку частку площі хроматограми займає основний пік; домішки видно як окремі піки. Серйозні постачальники документують значення хроматограмою. Показник чистоти без доданої хроматограми — це твердження, а не доказ. Для сурводутиду Molequa® чистота ≥ 99 % наразі заявлена: сертифікат аналізу від Analyton Labs буде опубліковано з першою партією, а статус сертифіката вказано у розділі «Результати тестів» нижче.
2. Сертифікат аналізу (CoA) для конкретної партії
Це найважливіший документ. CoA для конкретної партії стосується саме тієї партії, яку ти отримуєш: із номером партії, датою аналізу та значенням чистоти, виданий незалежною лабораторією. Практичне правило: купуй там, де CoA конкретної партії опубліковано або буде опубліковано з першою партією, а не лише надається «за запитом».
3. Профіль домішок за LC-HRMS
Чистота за HPLC показує частку основного піка серед виявлених піків; профіль домішок LC-HRMS показує, що ще є у флаконі: споріднені домішки, продукти деградації чи сторонні речовини. Серйозний сертифікат домішки не лише підраховує, а й зіставляє за масою, тож видно, із чого складається решта.
4. Відправлення зі складу в ЄС із простежуваністю
Постачальник зі складом у ЄС і повною простежуваністю партії має перевагу над імпортом із «сірого» ринку: коротші транспортні маршрути, жодного митного ризику, задокументований шлях від синтезу до флакона.
5. Правильна форма постачання: ліофілізат
Якісний матеріал постачається як ліофілізат, сублімаційно висушений порошок, а не як готовий розчин. У сухій формі речовина значно стабільніша й реконституюється лише безпосередньо перед експериментальним використанням.
Юридичне застереження: сурводутид — це дослідницький матеріал і не є дозволеним лікарським засобом. Він постачається виключно для дослідницького використання (RUO) в лабораторії та не призначений для використання людьми чи тваринами. Він не має жодного схваленого терапевтичного застосування.
Наука та дослідження
Ключові публікації
le Roux C.W., Steen O., Lucas K.J. et al. (2024). Glucagon and GLP-1 receptor dual agonist survodutide for obesity: a randomised, double-blind, placebo-controlled, dose-finding phase 2 trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 12(3):162–173. PubMed 38330987 Дослідження фази 2 з пошуку дози при ожирінні.
Sanyal A.J., Bedossa P., Fraessdorf M. et al. (2024). A Phase 2 Randomized Trial of Survodutide in MASH and Fibrosis. N Engl J Med. 391(4):311–319. PubMed 38847460 Печінкова гілка програми.
le Roux C.W., Wharton S., Startseva E. et al. (2026). Survodutide Once Weekly for the Treatment of Adults with Obesity. N Engl J Med. 395(8):776–787. PubMed 42253238 Дані фази 3 щодо ожиріння, опубліковані у 2026 році.
Drucker D.J. (2024). Efficacy and Safety of GLP-1 Medicines for Type 2 Diabetes and Obesity. Diabetes Care. 47(11):1873–1888. PubMed 38843460 Огляд класу речовин, корисний для порівняння з іншими речовинами цього класу.
Дослідження докладно
▸ Дослідження 1: фаза 2 при ожирінні
Цитата: le Roux C.W. et al. Glucagon and GLP-1 receptor dual agonist survodutide for obesity: a randomised, double-blind, placebo-controlled, dose-finding phase 2 trial. Lancet Diabetes Endocrinol, 2024. PubMed 38330987
Що зробили: рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження з пошуку дози. Рандомізація обмежує упередження відбору, засліплення обмежує упередження оцінки, плацебо-контроль дає потрібне порівняння.
Що виявили: результати за групами доз наведено в розділі «Дані з цитованих досліджень».
Чому це важливо: це рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження фази 2, на основі якого обрано режим наступних фаз.
▸ Дослідження 2: печінкова гілка
Цитата: Sanyal A.J. et al. A Phase 2 Randomized Trial of Survodutide in MASH and Fibrosis. N Engl J Med, 2024. PubMed 38847460
Що зробили: рандомізоване дослідження фази 2 у пацієнтів із MASH, стеатогепатитом, пов’язаним з метаболічною дисфункцією, з оцінкою фіброзу.
Що виявили: результати за групами доз (покращення MASH без погіршення фіброзу, фіброз, вміст жиру в печінці) наведено в розділі «Дані з цитованих досліджень».
Чому це важливо: бо це не дослідження зміни маси тіла. MASH — це захворювання печінки, оцінка якого ґрунтується на гістологічних критеріях, а не на зміні маси тіла. Це також напрям, у якому гілка глюкагону має власну логіку, адже печінка є головним органом-мішенню цього гормону.
▸ Дослідження 3: дані фази 3
Цитата: le Roux C.W. et al. Survodutide Once Weekly for the Treatment of Adults with Obesity. N Engl J Med, 2026. PubMed 42253238
Що зробили: вивчали сурводутид у дорослих з ожирінням у дослідженні фази 3, тобто на великій вибірці та з дозами, обраними на основі фази 2.
Що виявили: результати за групами доз наведено в розділі «Дані з цитованих досліджень».
Чому це важливо: фаза 3 — це стадія, що безпосередньо передує поданню заявки на дозвіл. Її публікація свідчить про розвинену стадію розробки, але не є дозволом.
▸ Дослідження 4: клас речовин загалом
Цитата: Drucker D.J. Efficacy and Safety of GLP-1 Medicines for Type 2 Diabetes and Obesity. Diabetes Care, 2024. PubMed 38843460
Що зробили: огляд ефективності та переносимості лікарських засобів, що діють на GLP-1.
Що виявили: огляд ефективності лікарських засобів, що діють на GLP-1, і даних про безпеку (м’язова сила, мінеральна щільність кісток, рухливість шлунково-кишкового тракту, порушення підшлункової залози та жовчних шляхів, ризик раку).
Чому це важливо: дозволяє помістити сурводутид поряд із семаглутидом і тирзепатидом, замість того щоб розглядати його ізольовано.
Зберігання
Зберігай ліофілізований порошок за 2–8 °C із захистом від світла; для довготривалого зберігання за −20 °C. У сухій формі речовина залишається стабільною значно довше. Після реконституції розчин слід тримати в холодильнику із захистом від світла й використати протягом 28 днів. Уникай повторного заморожування й розморожування, які помітно руйнують пептиди.
Бронювання
Сурводутид наразі доступний за бронюванням. Забронюй без зобов’язань потрібну кількість: ми підтвердимо партію та дату доставки електронною поштою. Під час бронювання нічого не сплачується.
Комбінації: речовини одного класу
У галузі агоністів рецепторів інкретинів речовини порівнюють між собою; опублікованих даних про поєднання сурводутиду з іншими дослідницькими пептидами немає.
Ретатрутид
Найповчальніше порівняння. Ретатрутид діє на ті самі рецептори, що й сурводутид, глюкагону та GLP-1, і додає до них GIP. Це подвійний і потрійний агоніст із частково спільними мішенями; прямих порівняльних досліджень між ними немає.
Семаглутид і тирзепатид
Семаглутид діє лише на рецептор GLP-1, тирзепатид на GIP і GLP-1. Жодна з цих речовин не активує рецептор глюкагону. Тож основна відмінність від сурводутиду полягає в компоненті глюкагону, який у мишей пов’язали з підвищенням енергетичних витрат (Zimmermann 2022).
Так само чітка різниця в регуляторному статусі: обидва дозволені, сурводутид ні.
Маздутид
Така сама комбінація рецепторів, як у сурводутиду, глюкагон і GLP-1. Молекулу (LY3305677) розробила Eli Lilly, клінічну розробку в Китаї веде Innovent. Це найпряміша точка порівняння з механістичного погляду.
Ключові наукові дані та джерела
«Метою дослідження було вивчити безпеку, переносимість та ефективність подвійного агоніста рецепторів глюкагону та GLP-1 сурводутиду (BI 456906) у веденні ожиріння.» З le Roux C.W. et al. (2024), Lancet Diabetes and Endocrinology 12(3):162–173 PubMed 38330987
Основні дані з літератури
- Код розробки: BI 456906
- Компанія: Boehringer Ingelheim
- Задіяні рецептори: глюкагон і GLP-1
- Логіка гілки глюкагону: підвищення енергетичних витрат (у доклінічних моделях)
- Логіка гілки GLP-1: насичення та уповільнення спорожнення шлунка
- Фаза 2 при ожирінні: 2024, Lancet Diabetes Endocrinol
- Фаза 2 при MASH із фіброзом: 2024, New England Journal of Medicine
- Фаза 3 при ожирінні: 2026, New England Journal of Medicine
- Найближча речовина з механістичного погляду: маздутид
- Дозвіл: на момент підготовки цієї сторінки жодного
Дані з цитованих досліджень
- Фаза 2, ожиріння (le Roux 2024, Lancet Diabetes Endocrinol): n = 387 рандомізовано, 386 отримали втручання, 43 центри у 12 країнах, 46 тижнів
- Зміна маси тіла на 46-му тижні: −6,2 %, −12,5 %, −13,2 % і −14,9 % у чотирьох групах зі зростаючою дозою проти −2,8 % у групі плацебо
- 233 з 386 учасників завершили 46-тижневий період лікування (60,4 %). Побічні явища в групах сурводутиду 91 % проти 75 % у групі плацебо, шлунково-кишкові 75 % проти 42 %
- Фаза 2, MASH і фіброз (Sanyal 2024, NEJM): n = 293, 48 тижнів, три групи доз. Покращення MASH без погіршення фіброзу у 47 %, 62 % і 43 % проти 14 % у групі плацебо
- Те саме дослідження: вміст жиру в печінці зменшився щонайменше на 30 % у 63 %, 67 % і 57 % проти 14 %; фіброз покращився щонайменше на одну стадію у 34 %, 36 % і 34 % проти 22 %
- Фаза 3 SYNCHRONIZE-1 (le Roux 2026, NEJM): n = 725, 76 тижнів, середній ІМТ 37,9, середня маса тіла 108,8 кг. Зміна маси тіла −12,2 % (нижча доза) і −13,0 % (вища доза) проти −5,4 % у групі плацебо
- Зниження маси тіла щонайменше на 5 % досягли 72,6 % і 71,9 % учасників проти 46,3 % у групі плацебо
- Цитовані дослідження порівнювали групи доз із плацебо. Дозвіл на виведення на ринок: жодного
Джерела (PubMed)
- le Roux C.W. et al. (2024). Glucagon and GLP-1 receptor dual agonist survodutide for obesity: a randomised, double-blind, placebo-controlled, dose-finding phase 2 trial. Lancet Diabetes Endocrinol 12(3):162–173. PubMed 38330987
- Sanyal A.J. et al. (2024). A Phase 2 Randomized Trial of Survodutide in MASH and Fibrosis. N Engl J Med 391(4):311–319. PubMed 38847460
- Drucker D.J. (2024). Efficacy and Safety of GLP-1 Medicines for Type 2 Diabetes and Obesity. Diabetes Care 47(11):1873–1888. PubMed 38843460
- le Roux C.W. et al. (2026). Survodutide Once Weekly for the Treatment of Adults with Obesity. N Engl J Med 395(8):776–787. PubMed 42253238
Регуляторний статус: сурводутид перебуває в клінічній розробці в Boehringer Ingelheim. Станом на сьогодні жодного дозволу не існує ані в Європейському Союзі, ані в Сполучених Штатах. Опубліковані дослідження фази 3 свідчать про розвинену стадію розробки, а не про дозвіл. У Європейському Союзі питання лікарських засобів належать до компетенції EMA та національних агентств. Запропонований тут продукт є реагентом виключно для дослідницького використання (RUO), не призначеним для використання людьми.
Поширені запитання про сурводутид
Що таке сурводутид?
Сурводутид — це ацильований пептид із 29 амінокислот, що діє на два рецептори: GLP-1 і глюкагону. Його розробляє Boehringer Ingelheim разом із Zealand Pharma, і він має код BI 456906.
Чим сурводутид відрізняється від ретатрутиду?
Обидва діють на рецептори GLP-1 і глюкагону; глюкагоновий компонент у доклінічних моделях пов’язують із підвищенням енергетичних витрат. Сурводутид — це подвійний агоніст, тоді як ретатрутид додатково активує рецептор GIP, що робить його потрійним агоністом.
Чим сурводутид відрізняється від семаглутиду?
Семаглутид — це селективний агоніст GLP-1 без глюкагонової гілки. Сурводутид додає компонент глюкагону, який література пов’язує з підвищенням енергетичних витрат у мишей (Zimmermann 2022). Регуляторний статус теж відмінний: семаглутид дозволений, сурводутид ні.
Чи дозволений сурводутид?
Ні. Сурводутид перебуває в клінічному дослідженні фази 3 і не дозволений у жодній країні. Запропонований тут матеріал призначений виключно для дослідницького використання (RUO) і не призначений для використання людьми.
Що означає BI 456906?
Це код розробки Boehringer Ingelheim для сурводутиду. Він трапляється в давніших публікаціях і в реєстрах клінічних досліджень.
Навіщо активувати рецептор глюкагону, якщо глюкагон підвищує рівень глюкози в крові?
Тому що в дослідженнях цікавить інший ефект: у доклінічних моделях глюкагон пов’язують також із підвищенням енергетичних витрат (для сурводутиду в мишей, Zimmermann 2022). Гіперглікемічну дію врівноважує GLP-1-компонент молекули.
Що таке MASH?
Це стеатогепатит, пов’язаний з метаболічною дисфункцією, який колись називали NASH: захворювання печінки із запаленням і фіброзом, яке слід відрізняти від ожиріння, хоча воно часто з ним пов’язане. Воно було предметом окремого дослідження фази 2.
Чому флакон не слід струшувати?
Енергійне струшування може спричинити утворення піни та агрегацію, тому розчин перемішують, обережно обертаючи флакон.











