LL-37

Огляд

Звідки він походить і як його описали

LL-37 не є «дизайнерським» пептидом у строгому сенсі. Це фрагмент імунної молекули людини, яка є в кожному нейтрофілі, на кожному сантиметрі шкіри та в кожній епітеліальній вистилці. Тому його перша характеристика почалася не в лабораторії комп’ютерного проєктування, а в крові.

У 1995 році данська група з копенгагенської лікарні Рігсгоспіталет (Cowland, Johnsen, Borregaard) описала в специфічних гранулах нейтрофілів людини молекулу під назвою hCAP-18 (human cationic antimicrobial protein, 18 кДа); того самого року людський кателіцидин описали й інші групи, зокрема група Agerberth B. з Каролінського інституту (Karolinska Institutet). Ця молекула належить до родини кателіцидинів, еволюційно давньої системи захисту ссавців, спільної для людини, собак, корів, свиней і мишей. У людини існує лише один кателіцидин, кодований геном CAMP на хромосомі 3p21.3.

Подальші аналізи показали, що біологічно активна частина hCAP-18 розташована на C-кінці, відокремленому від продомену протеолітичним розщепленням. Конкретним ферментом, відповідальним за це розщеплення, є протеїназа 3 з азурофільних гранул нейтрофілів, яка розщеплює hCAP-18 поза клітиною, після екзоцитозу (Sørensen et al. 2001). Фрагмент, що утворюється, має 37 амінокислот і починається з двох лейцинів (звідси «LL»): так виник термін LL-37.

Sørensen та колеги опублікували роботу в 1997 році (Blood). Відтоді про LL-37 з’явилися тисячі індексованих публікацій.

Чому наукова спільнота приділяє LL-37 стільки уваги

Є три основні причини, чому LL-37 виділяється серед багатьох пептидів:

1. Стійкість до антибіотиків. Класичні антибіотики діють, пригнічуючи конкретні ферментні етапи (синтез пептидоглікану, синтез білка, реплікацію ДНК). Бактерії виробили стійкість через мутації мішені, ефлюксні насоси або ферментну деградацію. LL-37 діє зовсім інакше: він атакує фізичну цілісність бактеріальної мембрани. У лабораторних дослідженнях LL-37 (та споріднені пептиди) вивчають щодо стійких штамів, таких як MRSA, VRE або мультирезистентна Pseudomonas.

2. Хронічні рани. У хронічних виразках рівень ендогенного LL-37 в епітелії краю виразки низький або відсутній (Heilborn 2003). Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження на людях (Grönberg 2014, 34 пацієнти з венозними виразками) оцінювало безпеку, автори не описали проблем із безпекою. Механізми, описані в експериментальних дослідженнях, охоплюють стимуляцію міграції кератиноцитів (Carretero 2008) і антимікробну активність.

3. Двосічна імуномодуляторна природа. Це бік, який маркетингові тексти рідко показують. LL-37 не є «універсально корисним». При псоріазі було показано, що LL-37 зв’язує власну ДНК пошкоджених клітин і утворює комплекс, який активує плазмацитоїдні дендритні клітини через TLR9 (Lande 2007). Виникає прозапальне коло, що підтримує хронічний псоріатичний стан. Отже, у псоріатичній шкірі LL-37 є медіатором захворювання, а не ліками. Цю складність слід розуміти, працюючи з пептидом.

Механізм дії: що він робить на клітинному рівні

LL-37 — це рідкісний випадок пептиду з кількома паралельними механізмами. Це не молекула за принципом «одна мішень, один ефект», а радше модульний інструмент вродженого імунітету.

Пряма антимікробна активність через руйнування мембрани

LL-37 є катіонним (сумарний заряд +6 при фізіологічному pH) та амфіпатичним (одна сторона α-спіралі гідрофобна, інша гідрофільна). Бактеріальні мембрани несуть негативний заряд на зовнішній поверхні (переважно фосфатидилгліцерол у грампозитивних, ліпополісахарид у зовнішній мембрані грамнегативних). Еукаріотичні мембрани мають на зовнішньому листку переважно нейтральний фосфатидилхолін.

Це принцип селективності. LL-37 електростатично притягується до бактеріальної мембрани, локально згортається в α-спіральну структуру і, як амфіпатична спіраль, вбудовується в ліпідний бішар. У моделях in vitro він утворює пори або діє за механізмом «carpet». Бактеріальна клітина втрачає іонний гомеостаз, зазнає осмотичного лізису та гине.

Спектр активності дуже широкий:

• Грампозитивні бактерії, включно з MRSA, VRE, Streptococcus pyogenes
• Грамнегативні бактерії, включно з E. coli, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella
• Мікобактерії, включно з частковою активністю проти M. tuberculosis in vitro
• Віруси з оболонкою: HSV-1, HSV-2, HIV, RSV, грип (дані in vitro, через руйнування оболонки)
• Гриби, насамперед Candida albicans

Імуномодуляція, нейтралізація LPS і модуляція цитокінів

Він також зв’язує ліпополісахарид (LPS), ендотоксин грамнегативних бактерій; цю властивість описують у лабораторних моделях.

Через рецептор FPR2/ALX (formyl peptide receptor 2, відомий також як рецептор ліпоксину A4) LL-37 активує хемотаксис:

• Нейтрофілів
• Моноцитів
• Т-лімфоцитів
• Тучних клітин

Одночасно він модулює продукцію цитокінів. В одних контекстах знижує IL-6 і TNF-α (протизапальний ефект), в інших (псоріаз, вовчак) підвищує їх. Залежність від контексту є головною ознакою LL-37 і ускладнює будь-яке однозначне тлумачення результатів.

Загоєння ран через трансактивацію EGFR

Tokumaru та співавт. (2005) показали, що LL-37 активує рецептор епідермального фактора росту (EGFR) в кератиноцитах, але опосередковано. Механізм цікавий: LL-37 запускає вивільнення мембранозв’язаного HB-EGF (heparin-binding EGF-like growth factor), активуючи металопротеїнази, а вивільнений HB-EGF потім активує EGFR аутокринним або паракринним шляхом. Результат: міграція кератиноцитів, яку автори пов’язують із закриттям ран.

Heilborn та співавт. (2003) доповнили картину спостереженням, що експресія LL-37 в епітелії знижена при хронічних виразках порівняно з гострими ранами.

Досліджувані напрями

В опублікованій доклінічній та клінічній літературі LL-37 вивчають у контексті таких напрямів. Жоден із них не є доведеним ефектом у людини:

• Антимікробна активність проти стійких штамів (MRSA, VRE, мультирезистентна Pseudomonas), in vitro
• Хронічні виразки (Heilborn 2003, Grönberg 2014)
• Міграція кератиноцитів (Tokumaru 2005, Carretero 2008)
• Псоріаз (Lande 2007): у цьому контексті LL-37 описано як мішень, а не терапію

Купівля LL-37: на що звернути увагу

Коли ти купуєш LL-37, вирішальним критерієм є не ціна, а можливість перевірити якість. Для дослідницького матеріалу вирішує якість партії, яку можна перевірити. Ринок простягається від серйозних, лабораторно перевірених постачальників до продавців сірого ринку без жодної документації, а ліофілізований порошок виглядає однаково. Ці п’ять критеріїв їх розділяють.

1. Чистота за HPLC ≥ 99 %: поки що заявлена, сертифікат з першою партією

Чистота за HPLC показує, яку частку площі хроматограми займає основний пік; домішки видно як окремі піки. Серйозні постачальники документують ≥ 99 % хроматограмою. «Чистота 99 %» без доданої хроматограми — це твердження, а не доказ.

2. Сертифікат аналізу (CoA) на конкретну партію

Найважливіший документ. CoA на конкретну партію належить саме тій партії, яку ти отримуєш: з номером партії, датою та значенням чистоти, виданий незалежною лабораторією (наприклад, Analyton Labs). Практичне правило: купуй там, де CoA конкретної партії опубліковано або буде опубліковано з першою партією, а не лише надається «за запитом».

3. Профіль домішок за LC-HRMS

Чистота за HPLC показує частку основного піка серед виявлених піків; профіль домішок LC-HRMS показує, що ще є у флаконі: споріднені домішки, продукти деградації чи сторонні речовини. Серйозний сертифікат домішки не лише підраховує, а й зіставляє за масою, тож видно, із чого складається решта.

4. Відправлення зі складу в ЄС з відстеженням

Постачальник зі складом у ЄС і повним відстеженням партії має перевагу над сірим імпортом з Азії: коротший транспорт, жодного митного ризику. Molequa® відправляє зсередини ЄС і доставляє кур’єром або до пункту видачі в країнах ЄС без мита та митного оформлення; вартість доставки до обраної країни розраховується під час оформлення замовлення.

5. Правильна форма постачання: ліофілізат

Якісний LL-37 постачається як ліофілізат (порошок від білого до блідо-жовтого), а не як готовий змішаний розчин. У ліофілізованому вигляді він залишається стабільним значно довше, а реконституюють його лише незадовго до використання за допомогою бактеріостатичної води.

Перевір якість за 30 секунд

• ✅ CoA конкретної партії опубліковано або буде опубліковано з першою партією (а не лише «за запитом»)?
• ✅ Чистота підтверджена хроматограмою?
• ✅ Профіль домішок LC-HRMS задокументований у сертифікаті?
• ✅ Склад у ЄС і відстеження партії?
• ✅ Постачається як ліофілізат з чіткими інструкціями зберігання?

Ці п’ять пунктів — загальні критерії для оцінювання будь-якого постачальника. Для LL-37 Molequa® чистота ≥ 99 % наразі заявлена: сертифікат аналізу від Analyton Labs буде опубліковано з першою партією, а статус сертифіката вказано у розділі «Результати тестів» нижче.

Правове застереження: LL-37 є дослідницьким пептидом і не є схваленим лікарським засобом. Він продається виключно для наукових лабораторних досліджень і не призначений для використання ні людьми, ні тваринами.

Наука та дослідження

Ключові публікації

Sørensen O., et al. (1997). The human antibacterial cathelicidin, hCAP-18, is synthesized in myelocytes and metamyelocytes and localized to specific granules in neutrophils. Blood. 90(7):2796-2803. Первинний опис біосинтезу та локалізації.

Nizet V., et al. (2001). Innate antimicrobial peptide protects the skin from invasive bacterial infection. Nature. 414(6862):454-457. Доказ захисної функції у шкірі in vivo.

Heilborn J.D., et al. (2003). The cathelicidin anti-microbial peptide LL-37 is involved in re-epithelialization of human skin wounds and is lacking in chronic ulcer epithelium. J Invest Dermatol. 120(3):379-389. Ключове спостереження щодо хронічних виразок.

Tokumaru S., et al. (2005). Induction of keratinocyte migration via transactivation of the epidermal growth factor receptor by the antimicrobial peptide LL-37. J Immunol. 175(7):4662-4668. Механізм трансактивації EGFR.

Lande R., et al. (2007). Plasmacytoid dendritic cells sense self-DNA coupled with antimicrobial peptide. Nature. 449(7162):564-569. Двосічна природа LL-37 при псоріазі.

Carretero M., et al. (2008). In vitro and in vivo wound healing-promoting activities of human cathelicidin LL-37. J Invest Dermatol. 128(1):223-236. Дані in vitro (кератиноцити HaCaT) та in vivo (миші) щодо загоєння.

Grönberg A., et al. (2014). Treatment with LL-37 is safe and effective in enhancing healing of hard-to-heal venous leg ulcers: a randomized, placebo-controlled clinical trial. Wound Repair Regen. 22(5):613-621. Дослідження на людях.

Дослідження докладно

Дослідження 1: Sørensen 1997, первинна характеристика

Цитата: Sørensen O., Arnljots K., Cowland J.B., Bainton D.F., Borregaard N. The human antibacterial cathelicidin, hCAP-18, is synthesized in myelocytes and metamyelocytes and localized to specific granules in neutrophils. Blood. 1997;90(7):2796-2803.

Що зробили: визначення місця синтезу та локалізації hCAP-18 у гранулах нейтрофілів людини. Використані методи: імуноелектронна мікроскопія, фракціонування клітин і дослідження біосинтезу в кістковому мозку людини.

Що знайшли:

• hCAP-18 синтезується на стадії мієлоциту та метамієлоциту розвитку нейтрофілів у кістковому мозку, на тій самій стадії, що й лактоферин.
• Він локалізований у специфічних гранулах (вторинних гранулах) разом із лактоферином, а не в первинних азурофільних гранулах.
• У гранулах він зберігається в нерозщепленій формі.
• Наступна робота тієї самої групи (Sørensen et al. 2001, Blood 97:3951–3959) показала, що після екзоцитозу hCAP-18 поза клітиною протеолітично розщеплює протеїназа 3 з азурофільних гранул на продомен і C-кінцевий фрагмент LL-37.
• Біологічно активною є лише відщеплена C-кінцева частина (Sørensen 2001).

Чому це важливо: це дослідження визначило біологію LL-37 в організмі людини. Разом із наступною роботою 2001 року воно показало, що LL-37 «ховається» у вигляді попередника в гранулярній системі нейтрофілів і активується контрольованим ферментним розщепленням.

Дослідження 2: Nizet 2001, захисна функція у шкірі in vivo

Цитата: Nizet V., Ohtake T., Lauth X., et al. Innate antimicrobial peptide protects the skin from invasive bacterial infection. Nature. 2001;414(6862):454-457.

Що зробили: використали нокаутних за кателіцидином мишей (CRAMP, мишачий еквівалент LL-37), піддали їх шкірній інокуляції стрептококом групи A (Streptococcus pyogenes) і порівняли з мишами дикого типу. Оцінювали ураження шкіри.

Що знайшли:

• У нокаутних мишей розвинулися значно обширніші некротичні ураження шкіри, ніж у контролі дикого типу.
• Висновок авторів: кателіцидин є важливою складовою вродженого захисту шкіри від некротичної інфекції.

Чому це важливо: робота показала на мишах, що відсутність кателіцидину (CRAMP) пов’язана з більшими некротичними ураженнями шкіри після стрептококової інфекції.

Дослідження 3: Heilborn 2003, дефіцит LL-37 при хронічних виразках

Цитата: Heilborn J.D., Nilsson M.F., Kratz G., et al. The cathelicidin anti-microbial peptide LL-37 is involved in re-epithelialization of human skin wounds and is lacking in chronic ulcer epithelium. J Invest Dermatol. 2003;120(3):379-389.

Що зробили: аналіз шкіри людини після поранення (гострі рани) та хронічних виразок. Паралельно в ex vivo органній культурі шкіри людини заблокували LL-37 антитілами й оцінювали вплив на реепітелізацію.

Що знайшли:

• У гострих ранах рівень hCAP-18/LL-37 після поранення різко зростає, досягає піку через 48 годин і з закриттям рани знижується; він присутній у запальному інфільтраті та в епітелії, що мігрує на краю рани.
• У хронічних виразках рівень LL-37 низький, а в епітелії краю виразки він відсутній.
• Антитіла проти LL-37 в ex vivo моделі рани шкіри людини гальмували реепітелізацію залежно від концентрації, а в заблокованих ранах був відсутній маркер поділу Ki67.

Чому це важливо: Heilborn та колеги пов’язали низький рівень ендогенного LL-37 з хронічними виразками. Дослідження на людях (Grönberg 2014) вийшло приблизно через десять років.

Дослідження 4: Tokumaru 2005, трансактивація EGFR у кератиноцитах

Цитата: Tokumaru S., Sayama K., Shirakata Y., et al. Induction of keratinocyte migration via transactivation of the epidermal growth factor receptor by the antimicrobial peptide LL-37. J Immunol. 2005;175(7):4662-4668.

Що зробили: стимуляція культивованих кератиноцитів людини за допомогою LL-37 та оцінка:

• Міграції в камері Бойдена (Boyden chamber)
• Фосфорилювання EGFR і низхідного сигналу STAT3
• Застосування інгібіторів: OSU8-1 (інгібітор металопротеїназ), CRM197 (інгібітор HB-EGF), антитіла проти EGFR та AG1478 (інгібітор EGFR)
• Вивільнення HB-EGF з поверхні клітини

Що знайшли:

• LL-37 стимулює міграцію кератиноцитів у камері Бойдена, з максимумом при 1 мкг/мл.
• LL-37 індукує фосфорилювання EGFR через 10 хвилин.
• OSU8-1, CRM197, антитіла проти EGFR і AG1478 повністю блокували міграцію, що підтверджує, що EGFR активується опосередковано через вивільнення (shedding) HB-EGF.
• Далі в ланцюгу діє STAT3: домінантно-негативний STAT3 міграцію скасував, а SOCS1 і SOCS3 її гальмують.
• LL-37 не зв’язується безпосередньо з EGFR: механізм — це трансактивація через вивільнення ліганда, залежне від металопротеїназ.

Чому це важливо: це дослідження виявило конкретний молекулярний механізм, яким LL-37 викликає міграцію кератиноцитів у культурі. Звідси випливає, що LL-37 є не лише «антибіотиком», а й модулятором факторів росту, що залучає шлях EGFR, один із найважливіших шляхів епітеліальної регенерації.

Дослідження 5: Lande 2007, двосічна природа при псоріазі

Цитата: Lande R., Gregorio J., Facchinetti V., et al. Plasmacytoid dendritic cells sense self-DNA coupled with antimicrobial peptide. Nature. 2007;449(7162):564-569.

Що зробили: дослідження псоріатичної шкіри та моделі in vitro з плазмацитоїдними дендритними клітинами (pDC). Питання: як при псоріазі порушується толерантність плазмацитоїдних дендритних клітин до власної ДНК? Експерименти охоплювали:

• Імунофлуоресцентну локалізацію LL-37 та власної ДНК в псоріатичних ураженнях
• Стимуляцію pDC in vitro комбінаціями LL-37 + ДНК різного походження
• Вимірювання продукції IFN-α клітинами pDC
• Експерименти з інгібування TLR9

Що знайшли:

• У псоріатичній шкірі LL-37 колокалізований з власною ДНК, вивільненою з пошкоджених кератиноцитів.
• LL-37 зв’язує ДНК за допомогою катіонних взаємодій і переносить її в ендосоми pDC.
• В ендосомі ДНК активує TLR9, який зазвичай не реагує на власну ДНК (бо ця ДНК секвестрована в ядрі й не досягає TLR9).
• Активований TLR9 запускає масову продукцію інтерферону α (IFN-α), рушійної сили псоріатичного запалення.
• Без LL-37 власна ДНК сама по собі pDC не стимулює. Комбінація LL-37 + ДНК — це якісно інший сигнал, ніж кожен із них окремо.

Чому це важливо: це публікація про роль LL-37 при псоріазі. Вона показує, що LL-37 не є універсально «добрим» пептидом. При псоріазі він є медіатором патології, а не лікуванням. З погляду досліджень це означає, що з LL-37 специфічність контексту важить більше, ніж з іншими пептидами. Робота показує, що ефект LL-37 в експериментальній системі залежить від тканинного середовища, наявності ДНК і типу імунних клітин.

Дослідження 6: Carretero 2008, дані in vitro (кератиноцити HaCaT) та in vivo (миші) щодо загоєння

Цитата: Carretero M., Escámez M.J., García M., et al. In vitro and in vivo wound healing-promoting activities of human cathelicidin LL-37. J Invest Dermatol. 2008;128(1):223-236.

Що зробили: експериментальна робота, яка пов’язала дані in vitro та in vivo:

• In vitro: міграція лінії кератиноцитів людини HaCaT і сигнальні шляхи, що її опосередковують.
• In vivo: генне перенесення LL-37 за допомогою аденовірусу в ексцизійні рани шкіри мишей ob/ob.

Що знайшли:

• LL-37 активував міграцію кератиноцитів HaCaT із перебудовою актину та фосфорилюванням FAK і паксиліну.
• Індукував фактори Snail і Slug, активував металопротеїнази, шляхи MAPK і PI3K/Akt, трансактивацію EGFR і підвищив експресію рецептора FPRL-1 (FPR2).
• In vivo генне перенесення LL-37 покращило реепітелізацію та утворення грануляційної тканини.

Чому це важливо: дослідження Carretero пов’язало клітинний, механістичний та in vivo рівні в експериментальних моделях загоєння.

Дослідження 7: Grönberg 2014, клінічне дослідження щодо загоєння венозних виразок

Цитата: Grönberg A., Mahlapuu M., Ståhle M., Whately-Smith C., Rollman O. Treatment with LL-37 is safe and effective in enhancing healing of hard-to-heal venous leg ulcers: a randomized, placebo-controlled clinical trial. Wound Repair Regen. 2014;22(5):613-621.

Що зробили: перше дослідження на людях, рандомізоване, плацебо-контрольоване, подвійне сліпе клінічне дослідження за участю 34 пацієнтів із венозними виразками гомілки, що важко гояться. Схема: 3 тижні відкритого вступного періоду на плацебо, потім 4 тижні рандомізованого подвійного сліпого місцевого лікування (LL-37 у трьох концентраціях або плацебо), потім 4 тижні спостереження.

Що знайшли:

• Автори не описали проблем із безпекою щодо місцевих чи системних небажаних явищ.

Чому це важливо: це було рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження LL-37 у людини (n = 34), яке оцінювало безпеку при хронічних виразках.

CoA, сертифікат аналізу

Специфікація якості (CoA з першою партією)

Наведені нижче значення — це специфікація випуску, відносно якої тестується перша партія. Підписаний CoA буде додано, щойно його буде видано.

• Чистота: ≥ 98,2 % (HPLC-UV при 220 нм)
• Ендотоксини: < 1,0 EU/мг (LAL-тест, вимірювання забруднення бактеріальними токсинами)
• Мікробне забруднення: відповідає USP <61>
• Залишкові розчинники: відповідають ICH Q3C
• Залишки TFA: < 1,5 %
• Пептидний вміст (AAA, аналіз амінокислот): 75–85 % (решта — сіль і вода, типово для пептиду такого розміру)
• Вторинна структура: перевіряється CD-спектроскопією (очікувано невпорядкований клубок (random coil) у PBS, α-спіраль у 50 % TFE)
• Профіль споріднених домішок: делеційні послідовності, окиснені форми < 0,5 % кожна

Сертифікат аналізу від Analyton Labs, незалежної лабораторії, буде опубліковано з першою партією.

Примітка щодо синтезу: з 37 амінокислотами LL-37 є більш ніж удвічі довшим за типовий короткий пептид нашого каталогу (наприклад, BPC-157 має 15 ак, AOD-9604 16 ак). Це означає значно більше етапів синтезу, більший ризик делеційних послідовностей і складніше очищення.

Зберігання

Ліофілізат (сухий порошок до реконституції)

• 2 роки за −20 °C (морозильна камера)
• 18 місяців за 2–8 °C (холодильник)
• До 14 днів за кімнатної температури (до 25 °C), захищено від світла та вологи. Тривала експозиція за кімнатної температури не рекомендується.

Після реконституції (пептид у розчині з бактеріостатичною водою)

• До 28 днів за 2–8 °C, захищено від світла

Практичні правила зберігання

• Дай флакону досягти кімнатної температури (15–20 хв), перш ніж проколювати пробку. Холодний флакон у контакті з теплим повітрям створює всередині конденсат.
• Темрява важлива. Зберігай флакон захищеним від світла, у темному склі або в коробці.
• Не струшуй флакон: розчин лише обережно перемішуй обертальними рухами.
• Розчин має залишатися прозорим. Каламуть може вказувати на агрегацію чи забруднення; такий розчин не використовують.
• Уникай повторних циклів заморожування та розморожування. Якщо реконституюєш більший об’єм, розділи його на аліквоти й заморозь лише один раз за −20 °C або −80 °C.

Комбінації та споріднені молекули

Нижче наведено лише порівняння LL-37 зі спорідненими молекулами, які вивчають в окремих дослідницьких напрямах. Це не рекомендації щодо поєднання; опублікованих даних про такі комбінації бракує.

BPC-157 та TB-500

BPC-157 вивчають щодо неоваскуляризації, пов’язаної з активацією VEGFR2, і модуляції синтази оксиду азоту, TB-500 — у літературі про тимозин β4 щодо клітинної міграції та ремоделювання актину. LL-37 вивчають щодо антимікробного захисту та міграції кератиноцитів, опосередкованої EGFR. Це окремі дослідницькі напрями.

KPV

KPV (Lys-Pro-Val, трипептидний фрагмент α-MSH) вивчають щодо протизапальних ефектів, зокрема пригнічення NF-κB. LL-37 у моделях псоріазу описують як можливий чинник патогенезу (Lande 2007).

Тимозин α1

Тимозин α1 — пептид із 28 амінокислот, який у доклінічних моделях вивчають щодо дозрівання Т-лімфоцитів і активації дендритних клітин через Toll-подібні рецептори. LL-37 вивчають переважно щодо вродженого імунітету.

GHK-Cu

GHK-Cu (трипептид, пов’язаний з міддю) вивчають щодо синтезу колагену та глікозаміногліканів і ремоделювання матриксу. LL-37 вивчають на рівні кератиноцитів і антимікробного захисту.

Додаткова примітка: обережність в аутоімунних моделях

У дослідженнях псоріазу LL-37 може сприяти патогенезу через коло TLR9-IFN-α (Lande 2007). Застосовність LL-37 слід спершу перевірити в контексті конкретної моделі.

Ключові наукові дані та джерела

«LL-37, єдиний антимікробний пептид людини, похідний від кателіцидинів, демонструє антимікробну активність широкого спектра та виступає мультифункціональною ефекторною молекулою вродженого імунітету.»
Dürr UH., Sudheendra US., Ramamoorthy A. (2006), Biochim Biophys Acta 1758(9), PubMed 16716248

Основні дані з літератури

• LL-37, кателіцидиновий антимікробний пептид людини, 37 амінокислот, послідовність, що починається з Leu-Leu (звідси назва), молекулярна маса 4 493,33 Да
• Кодований геном CAMP (хромосома 3p21.3), вивільняється з білка hCAP-18 через розщеплення протеїназою 3 після екзоцитозу з нейтрофілів
• Ідентифікований групою Agerberth B. (Каролінський інститут, Швеція) у 1995 році
• Експериментальні концентрації in vitro: наприклад, 1 мкг/мл у тесті міграції кератиноцитів (Tokumaru 2005)
• Механізм: пряма пермеабілізація бактеріальної мембрани (катіонна амфіпатична α-спіраль), модуляція FPR2/ALX, P2X7, GPCR, міграція кератиноцитів і реепітелізація в моделі на мишах (Carretero 2008)
• Понад 3 000 записів у PubMed (стан 2026)

Джерела (PubMed)

1. Agerberth B. et al. (1995). «FALL-39, a putative human peptide antibiotic, is cysteine-free and expressed in bone marrow and testis.» Proc Natl Acad Sci USA 92(1):195–199. PubMed 7529412
2. Dürr UH. et al. (2006). «LL-37, the only human member of the cathelicidin family of antimicrobial peptides.» Biochim Biophys Acta 1758(9):1408–1425. PubMed 16716248
3. Vandamme D. et al. (2012). «A comprehensive summary of LL-37, the factotum human cathelicidin peptide.» Cell Immunol 280(1):22–35. PubMed 23246832

Регуляторний статус: LL-37 не зареєстрований і не схвалений як лікарський засіб для людей в ЄС і США (EMA, FDA). Інші антимікробні пептиди (зокрема pexiganan, omiganan, похідний від LL-37 OP-145) дійшли до клінічних досліджень, але жоден не отримав схвалення EMA/FDA. Дані щодо LL-37 походять переважно з доклінічної та in vitro літератури, з одним дослідженням на людях при венозних виразках (Grönberg 2014), яке оцінювало передусім безпеку. Продукт продається виключно для наукових лабораторних досліджень (RUO), не є лікарським засобом і не призначений для використання людьми.

Поширені запитання про LL-37

Ці запитання стосуються найпоширеніших запитів про LL-37 у науковому контексті. Повну технічну документацію дивись у попередніх розділах.

Що таке LL-37 і для чого він потрібен у дослідженнях?

LL-37 (послідовність LLGDFFRKSKEKIGKEFKRIVQRIKDFLRNLVPRTES, 37 амінокислот, 4 493,33 Да) є єдиним кателіцидиновим антимікробним пептидом людини, похідним від попередника hCAP-18. У дослідженнях він демонструє пряму бактерицидну активність (через пермеабілізацію мембрани), імуномодуляцію та ефекти на загоєння ран в експериментальних моделях. Його вивчають як антимікробний пептид і як компонент вродженого імунітету в моделях шкіри.

Які концентрації LL-37 використовували в доклінічних дослідженнях?

Залежить від моделі. У роботах, цитованих на цій сторінці, LL-37 in vitro використовували, наприклад, у концентрації 1 мкг/мл у тесті міграції кератиноцитів (Tokumaru 2005); у мишачій моделі ексцизійних ран LL-37 доставили в рану генним перенесенням за допомогою аденовірусу (Carretero 2008). Концентрації й дози в різних моделях різнилися; дози для людей ми не наводимо.

Яка різниця між LL-37 і тимозином α1?

LL-37 вивчають щодо прямої антимікробної активності, тимозин α1 у доклінічних моделях описують як модулятор імунної відповіді через Toll-подібні рецептори дендритних клітин і дозрівання Т-лімфоцитів.

Чи є LL-37 схваленим лікарським засобом чи дослідницькою речовиною?

LL-37 не є схваленим лікарським засобом для людей. Продукт продається виключно для наукових лабораторних досліджень (RUO), не для клінічного використання.

Як зберігати LL-37?

Ліофілізований LL-37 слід зберігати за −20 °C із захистом від світла: так він стабільний 2 роки, а за 2–8 °C — 18 місяців; за кімнатної температури лише до 14 днів. Після реконституції розчин стабільний до 28 днів за 2–8 °C. Уникай повторних циклів заморожування та розморожування.

Який період напіввиведення LL-37?

LL-37 швидко розщеплюється протеазами.

Де купити LL-37 в ЄС для наукових досліджень?

LL-37 для наукових досліджень у ЄС пропонує Molequa®. Доставка здійснюється зі складу в ЄС до країн ЄС, тому без мита та митного оформлення; вартість доставки до обраної країни розраховується під час оформлення замовлення. Продукт відправляється ліофілізованим із заявленою чистотою ≥ 99 %; сертифікат аналізу (CoA) від Analyton Labs буде опубліковано з першою партією. Він призначений виключно для наукових лабораторних досліджень (RUO).